[від стародавнього кельтського племені силури, що населяло Уельс] – третій геологічний період від початку палеозойської ери тривалістю близько 27 млн рр. (443–416 млн рр. тому). Згідно Міжнародної хроностратиграфічної шкали поділяється на 4 епохи - лландоверійську, венлокську, лудловську і пржидольську, в складі яких виділяють 8 віків: рудданський, аеронський, теличський, шейнвудський, гомерський, горстійський, лудфордський, пржидольський. З початком силуру пов’язана транcгреcія, зумовлена потеплінням і таненням льодовиків. Найбільшим континентом силуру була Гондвана, яка знаходилась у Пд. півкулі. В Пн. півкулі відбувається зближення Балтії з Лавренцією і утворення великого материка Єврамерики. В результаті формується каледонська складчастість. У другій половині силуру море відступає з материків, клімат стає більш посушливим. На материках формуються солеродні басейни, в яких відкладаються доломіти, гіпси, солі. В морських басейнах утворюються чорні глинисті сланці. Органічний світ С.П. тісно пов’язаний з ордовицьким і девонським. В морях панували губки, брахіоподи, остракоди, граптоліти. Рослини були представлені водоростями, псилофітами і плауновими. В силурі з’являються риби, на сушу виходять перші тварини (скорпіони) та рослини (псилофіти та плауноподібні). Клімат був переважно теплим і вологим. Більша частина території України впродовж С.П. була суходолом і ареною інтенсивного розмиву досилурійських порід. Морські умови панували в межах пн.-зх. окраїн Волинської й Подільської височин та Пн.-Зх. Причорномор’я. Низхідні рухи у межах пн.-зх. та зх. схилів Українського щита зумовили трансгресії й утворення мілководного моря на більшій частині Волино-Подільської монокліналі та на сході Переддобруджинського прогину. Тут нагромаджувалися доломітові та вапнякові мули, мулисто-детритові та детритові відклади. Поширеними були одно- і багатоклітинні водорості, морські безхребетні (корали, брахіоподи, молюски, остракоди, трилобіти, моховатки). З хребетних відомі панцирні риби. У зануреній частині Переддобруджинського прогину та у Львівському палеозойському прогині існував геосинклінальний басейн, що належав до Середньоєвропейського океану. В ньому відкладалися переважно теригенні мули.
Таблиця 1. Підрозділи силурійського періоду, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1. Підрозділи силурійського періоду, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Період | Епоха | Вік |
Час, млн рр тому |
| Силурійський | Пржидольська | 423,0—419,2 | |
| Лудловська | Лудфордський | 425,6—423,0 | |
| Горстійський | 427,4—425,6 | ||
| Венлокська | Гомерський | 430,5—427,4 | |
| Шейнвудський | 433,4—430,5 | ||
| Лландоверійська | Теличський | 438,5—433,4 | |
| Аеронський | 440,8—438,5 | ||
| Рудданський | 443,8—440,8 | ||