[від стародавнього кельтського племені силури, що населяло Уельс] – третя знизу система палеозойської ератеми, що об’єднує відклади, сформовані впродовж силурійського періоду. В сучасному вигляді за Міжнародною хроностратиграфічною шкалою включає 4 відділи: лландоверійський, венлокський, лудловський і пржидольський, та 8 ярусів: рудданський, аеронський, теличський, шейнвудський, гомерський, горстійський, лудфордський, пржидольський. Відклади С.С. є на всіх континентах. Вони представлені двома фаціальними типами: мілководними шельфовими, переважно карбонатними утвореннями з бентосною фауною (трилобіти, брахіоподи, ракоскорпіони, коралові поліпи та ін.) та глибоководними теригенними осадками з планктонною біотою (граптоліти, коноконти та ін.). Перші з них поширені в межах більшості платформ Пн. півкулі та в Пн. Африці, другі характерні для периферії платформ та акваторій геосинклінальних поясів. На території України відклади С.С. поширені на зх. і пд.-зх. схилах Українського щита, у Львівському палеозойському прогині та Переддобруджинському прогині. Виділяють два типи розрізів: вапняковий та вапняково-глинистий. Перший сформувався в неритовій (у межах шельфу) зоні, другий – у пелагічній (за межами шельфу) області палеобасейну. Межа між ними проходить через с. Кримне Волинської обл., Устилуг, Рогатин на пн. від Івано-Франківська, на пд. від Чернівців, Вилкового, о. Зміїного. У сх. частині в розрізах переважають доломіти і доломітові мергелі загальною потужністю до 300 м. У зх. і пд.-зх. напрямах вони заміщені вапняками і мергелями з рештками бентосних організмів. Потужність товщі збільшується до 500 м. На зх. схилі Поліського виступу Українського щита переважають мергелі потужністю 480-690 м. Вапняки і доломіти силуру використовують як будівельні матеріали.
Таблиця 1. Підрозділи силурійської системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1. Підрозділи силурійської системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Система | Відділ | Ярус |
Вік, млн рр тому |
Силурійська | Пржидольський | 423,0—419,2 | |
Лудловський | Лудфордський | 425,6—423,0 | |
Горстійський | 427,4—425,6 | ||
Венлокський | Гомерський | 430,5—427,4 | |
Шейнвудський | 433,4—430,5 | ||
Лландоверійський | Теличський | 438,5—433,4 | |
Аеронський | 440,8—438,5 | ||
Рудданський | 443,8—440,8 |
Таблиця 2. Силурійська система у складі палеозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Ератема | Система |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
Палеозойська | Пермська | 298,9 - 251,9 |
Кам'яновугільна | 358,9 - 298,9 | |
Девонська | 419,2 - 358,9 | |
Силурійська | 443,8 - 419,2 | |
Ордовицька | 485,4 - 443,8 | |
Кембрійська | 541,0 - 485,4 |