СИЛУРІЙСЬКА СИСТЕМА

[від стародавнього кельтського племені силури, що населяло Уельс] – третя знизу система палеозойської ератеми, що об’єднує відклади, сформовані впродовж силурійського періоду. В сучасному вигляді за Міжнародною хроностратиграфічною шкалою включає  4 відділи: лландоверійський, венлокський, лудловський і пржидольський, та 8 ярусів: рудданський, аеронський, теличський, шейнвудський, гомерський, горстійський, лудфордський, пржидольський. Відклади С.С. є на всіх континентах. Вони представлені двома фаціальними типами: мілководними шельфовими, переважно карбонатними утвореннями з бентосною фауною (трилобіти, брахіоподи, ракоскорпіони, коралові поліпи та ін.) та глибоководними теригенними осадками з планктонною біотою (граптоліти, коноконти та ін.). Перші з них поширені в межах більшості платформ Пн. півкулі та в Пн. Африці, другі характерні для периферії платформ та акваторій геосинклінальних поясів. На території України відклади С.С. поширені на зх. і пд.-зх. схилах Українського щита, у Львівському палеозойському прогині та Переддобруджинському прогині. Виділяють два типи розрізів: вапняковий та вапняково-глинистий. Перший сформувався в неритовій (у межах шельфу) зоні, другий – у пелагічній (за межами шельфу) області палеобасейну. Межа між ними проходить через с. Кримне Волинської обл., Устилуг, Рогатин на пн. від Івано-Франківська, на пд. від Чернівців, Вилкового, о. Зміїного. У сх. частині в розрізах переважають доломіти і доломітові мергелі загальною потужністю до 300 м. У зх. і пд.-зх. напрямах вони заміщені вапняками і мергелями з рештками бентосних організмів. Потужність товщі збільшується до 500 м. На зх. схилі Поліського виступу Українського щита переважають мергелі потужністю 480-690 м. Вапняки і доломіти силуру використовують як будівельні матеріали.
Таблиця 1. Підрозділи силурійської системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії) 
Система Відділ Ярус Вік, млн
рр тому
Силурійська   Пржидольський  423,0—419,2
  Лудловський  Лудфордський 425,6—423,0
 Горстійський 427,4—425,6
  Венлокський  Гомерський 430,5—427,4
 Шейнвудський 433,4—430,5
 Лландоверійський  Теличський 438,5—433,4
 Аеронський 440,8—438,5
 Рудданський 443,8—440,8

Таблиця 2. Силурійська система у складі палеозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)

Ератема Система
Вік (початок-кінець)
млн років
  Палеозойська   Пермська 298,9 - 251,9
  Кам'яновугільна 358,9 - 298,9
  Девонська 419,2 - 358,9
  Силурійська 443,8 - 419,2
  Ордовицька 485,4 - 443,8
  Кембрійська 541,0 - 485,4