[від лат. silicis – кремінь] – найбільш поширений клас породотвірних мінералів, солей кремнієвих кислот. Складають до 75-85% маси земної кори. Основа їх структури – кремнекисневі тетраедри [SiO4]4-, які розміщуються у кристалічній гратці по-різному, утворюючи кільця, ланцюжки, стрічки тощо. Кристали С. мають низьку ступінь симетричності. Кольори світлі, значна кількість має білий колір або є безбарвними. Блиск скляний до алмазного. Твердість від 4-5 до 6-8. Походження в основному глибинне. Відомо понад 700 представників цього класу. Найважливішими групами породотвірних мінералів є польові шпати, амфіболи, слюди, піроксени, глинисті мінерали.