[від гр. sideros – залізо] – перший період палеопротерозойської ери, що охоплює часовий інтервал 2,5-2,3 млрд рр. геологічної історії Землі. Характеризується інтенсивним накопиченням відкладів із значним вмістом оксидів феруму на морському дні, які в результаті подальшого метаморфізму були перетворені в товщі залізистих кварцитів. Близько 2,4 млрд рр. тому різке похолодання зумовило початок гуронського зледеніння, що тривало до кінця ріасія (2,1 млрд рр. тому).
Таблиця 1. Сидерійський період у складі протерозойського еону, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1. Сидерійський період у складі протерозойського еону, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Еон | Ера | Період |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
Протерозой | Неопротерозой | Едіакарій | 635 - 541 |
Кріогеній | 720 - 635 | ||
Тоній | 1000 - 720 | ||
Мезопротерозой | Стеній | 1200 - 1000 | |
Ектазій | 1400 - 1200 | ||
Калімій | 1600 - 1400 | ||
Палеопротерозой | Статерій | 1800 - 1600 | |
Орозірій | 2050 - 1800 | ||
Ріасій | 2300 - 2050 | ||
Сидерій | 2500 - 2300 |