[від лат. secretio – виділення] – мінеральний агрегат концентричної будови, який утворився внаслідок заповнення пустоти в гірській породі. При формуванні С. в результаті гідротермальних і гідрогенних процесів мінеральна речовина відкладається на стінках пустоти переважно в розчинних карбонатних або вулканогенних породах. Заповнення відбувається в напрямку від периферії до центру, що зумовлює характерну концентрично-шарувату будову. Окремі шари нерідко відрізняються між собою за кольором або складом. Складається з халцедону, опалу, кварцу, кальциту та ін. За розмірами С. поділяються на мигдалини (менше 1 см) та жеоди. Останні часто досягають значних розмірів і мають порожнини в центральній частині.