САНТОНСЬКИЙ ЯРУС

[від лат. Santonia – давньоримська назва історичної області Сентонж у Франції] – четвертий знизу ярус верхнього відділу крейдової системи Міжнародної хроностратиграфічної шкали. Об’єднує відклади, сформовані впродовж 85,8-83,5 млн рр. тому. В якості самостійного ярусу виділений фр. геологом А. Коканом на пд.-зх. Франції (1857). Це товща м’якої крейди з кременями та залишками губок, брахіопод, морських їжаків і двостулок. Позначається індексом K2st.

Таблиця 1: Сантонський ярус у структурі крейдової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)

Система Відділ Ярус Вік, млн р.
  Крейдова   Верхній   Маастрихт  72,1—66,0
  Кампан  83,6—72,1
  Сантон  86,3—83,6
  Коньяк  89,8—86,3
  Турон  93,9—89,8
  Сеноман  100,5—93,9
  Нижній   Альб  113,0—100,5
  Апт  125,0—113,0
  Барем  129,4—125,0
  Готерив  132,9—129,4
  Валанжин  139,8—132,9
  Беріас  145,0—139,8