[від гр. rhyax – потік, лава, lithos – камінь * рос. риолит, англ. rhyolite, нім. Riolit] – кайнотипна ефузивна кисла (68-77% SiO2) гірська порода, ефузивний аналог граніту. Має порфірову структуру, вміщує вкрапленики кварцу, калійового польового шпату, плагіоклазу, рідше біотиту і піроксену, які занурені в склувату основну масу, зазвичай, флюїдальної текстури. Колір білий, світло-сірий із жовтим або рожевим відтінком. Склуватий (майже без вкраплень) різновид Р. називається обсидіаном. Палеотипні аналоги Р. розрізняються за складом лугів на кератофіри (натрієві) і ортофіри (калієві). Синонім (застаріла назва) - ліпарит.
РІОЛІТ
Рис. 1. Мікрофотографія ріоліту під поляризаційним мікроскопом (ніколі схрещені). Між сірими і білими кристалами польових шпатів і кварцу розташовані кристали вулканічного скла сферолітової структури, а також гідроксидів заліза і хлоритів
Рис. 2. Шматок ріоліту пермського віку. Халле, Німеччина
Рис. 3. Відслонення ріолітів. Область Тоскана, Италія