Відносно рівна ділянка земної поверхні, часто значної площі, з невеликими (до 200 м) коливаннями висот і малими (до 50) кутами нахилу. Всі великі Р. земної поверхні розміщені в межах океанічних та континентальних платформ. На материках мають двоярусну будову (кристалічний фундамент та осадовий чохол). У відповідності до морфології поверхні Р. поділяють на: плоскі, ступінчасті, хвилясті, горбисті, пасмові тощо. За гіпсометричним положенням серед Р. виділяють низовини (до 200 м), височини (200-500 м), плато, плоскогір’я (>500 м). За умови переважання екзогенних рельєфоутворювальних процесів Р. поділяються на денудаційні та акумулятивні. В свою чергу денудаційні Р. поділяються на ерозійні, абразійні, екзараційні й дефляційні. За механізмом вирівнювання серед денудаційних Р. виділяють пенеплени, педиплени, педименти. Акумулятивні Р. поділяються на вулканічні, морські, алювіальні, озерні, льодовикові та ін. Р. займають 64% суходолу Землі (в Україні – 95%). До низовин належать Причорноморська, Придніпровська, Поліська, до височин – Волинська, Подільська, Придніпровська, Приазовська та ін.
