РИФТОГЕНЕЗ

[від англ. rift – тріщина, ущелина; genesis – походження * англ. rifting; нім. Riftgenese; фр. riftogenese; ісп. riftogenesis] – процес формування рифтів в результаті розтягування ділянок (лінійних зон) земної кори (літосфери). Виділяють декілька гіпотетичних механізмів рифтогенезу: 1) диференційований вертикальний рух блоків земної кори з утворенням вздовж глибинних розломів на їх крайових частинах рифтових зон; 2) механізм спредингу – роздвигання літосферних плит і формування зони новоутворення океанічної кори (рифтової зони); 3) двостадійний, що об’єднує перші дві гіпотези – на початковій стадії утворення рифту відбувається склепінчасте підняття літосфери, в межах якого в результаті розтягування відбувається блокове обвалення центральної частини, а в кінцевій стадії має місце роздвигання брил у різні боки від рифту.
Рис. 1. Схема рифтингу