[від лат. Riphaei montes – Рифейські гори, давня назва Уральських гір] – 1. Крупний етап геологічної історії Землі, геохронологічний підрозділ протерозою, що за Міжнародною хроностратиграфічною шкалою відповідає мезо- і неопротерозою. Тривав впродовж 1650-650 млн рр. тому. В першій половині Р. відбувається завершення консолідації давніх платформ, формування на них осадового чохла, утворення лінійних рухливих поясів і глибоких внутрішньоплатформних западин. У другій половині Р. виділяється байкальська тектонічна епоха, що відзначається тектоно-магматичною активізацією та інтенсивною складчатістю. Для органічного світу Р. характерні рослинний мікропланктон і особливо синьо-зелені водорості. 2. Підрозділ стратиграфічної шкали, складова протерозою (включає мезо- і неопротерозойску ератему). У багатьох районах представлений слабометаморфізованими породами. Характерний широкий розвиток карбонатних формацій з багатим комплексом строматолітів і мікрофітолітів. Для Р. характерні також пісковики, алеврити, базальти, туфи. В Україні вони поширені в межах Волино-Подільської плити і Галицько-Волинської синеклізи. До важливих корисних копалин Р. належать марганцевий і мідний залізняк, магнезити, поліметали, титанові, кобальтові та уранові руди.