[від гр. rheos – течія, потік, logos – вчення] – наука про текучість і деформацію суцільних середовищ, що мають в’язкість, пластичність, пружність. Закони і методи Р. активно використовують при вивченні механіки товщ гірських порід в інженерній геології (зокрема інженерному ґрунтознавстві), гірничій справі тощо.