[від фр. relief – опуклість + лат. struktura – будова + лат. denudare – оголювати] – рельєф, утворений на стійких до вивітрювання, відпрепарованих денудацією пластах порід, який повторює геологічну структуру ділянки поверхні (наприклад: складчастість, моноклінальне залягання, розломно-блокову будову, інтрузивні утворення). Найчастіше спостерігається в районах піднять. Розрізняють структурно-денудаційні гори, височини, рівнини. Приклади: структурно-денудаційні гори – куестові низкогір’я Кримських гір; височини – Розточчя, Донецький кряж; рівнини – Подільська, Тарханкутська.