РЕГОЛІТ

[від гр. rhegos – покривало, lithos – камінь] – незцементований залишковий продукт космічного вивітрювання порід на поверхні планет, який суцільним чохлом (декілька десятків метрів) покриває поверхню Місяця. Реголіт присутній також на поверхні невеликих безатмосферних планет і супутників (Меркурії, Деймосі), а також астероїдів. Складається з уламків порід і мінералів розміром від пилу до декількох метрів в поперечнику, літифікованих брекчій, фрагментів метеоритів та ін. Утворюється на поверхні Місяця в результаті дроблення, перемішування і спікання порід при падінні метеоритов і мікрометеоритів, а також різких перепадів температур в умовах вакууму і нічим не ослабленого космічного випромінювання. Верхній шар Р. має густину 1,1-1,2 г/см3, пористість – 50%. На глибині декількох дм густина і пористість різко збільшуються. Частка метеоритної речовини в Р. складає 1%. Шар Р. завдяки низькій теплопровідності виконує на Місяці роль термостата – вже на глибині 1 м температурні коливання (амплітудою 3000) стають невідчутними. Термін також може застосований до матеріалів, що вкривають поверхню інших безатмосферних планет і супутників (напр. Меркурія, Деймоса), а також астероїдів.
Рис. 1. Поверхня реголіту з відбитком ботинку американського астронавта Б. Олдріна (1969)
Рис. 2. Місячний автомобіль на поверхні реголіту. Фото грудня 1972 р.
Рис. 3. Брекчія реголіту зеленуватого кольору, сфотографована на Місяці під час експедиції Арполон-15. Вміщує значну кількість оксиду сіліцію (скла) і оксиду магнію