РАЙОНУВАННЯ СЕЙСМІЧНЕ

[фр. rayon, від лат. radius – промінь + гр. seismos – землетрус] – розділення території на райони різної сейсмічної активності. Під час Р.С. враховують наслідки відомих землетрусів, розміщення найближчих гіпоцентрів, повторюваність сейсмічних ударів, тектонічну будову і рельєф території. Визначення сейсмічності території проводиться за результатами трьох видів Р.С.: 1) загального Р.С. (М 1:2500000-1:10000000); 2) детального Р.С. (М 1:5000000-1:100000); 3) мікросейсмічного Р.С. (М 1:25000-1:5000). Метою Р.С. є розробка спеціальних карт, на яких відображені сейсмічні умови території із врахуванням сукупності природних і техногенних факторів, що визначають сейсмічний ефект від землетрусів на даній території. На картах для кожного району вказується бальність ймовірних землетрусів (в Україні за 12-бальною шкалою сейсмічної інтенсивності). Результати Р.С. враховуються при нормуванні сейсмостійкого будівництва. За картою загального сейсмічного районування України ЗСР-2004-В, яка відповідає 5% ймовірності перевищення нормативної сейсмічної інтенсивності протягом 50 років і середнім періодам повторюваності таких інтенсивностей один раз на 1000 років максимальна бальність ймовірних землетрусів для переважної більшості території не перевищує 6 балів за 12-бальною шкалою сейсмічної інтенсивності.


Рис. 1. Карта загального сейсмічного районування ЗСР-2004-В території України (додаток Б.2 ДБН В.1.1-12:2014)