[від лат. radiare – випромінювати, гр. isos – рівний, подібний; topos – місце] – активні ізотопи, які в процесі перетворення (розпаду) випромінюють альфа-, бета- та гамма-частинки, що зумовлюють радіоактивність. Розрізняють Р. природні (переважно 238U, 232Th, 40K та ін.) і штучні. Р. активно використовуються в різних галузях (медицині, енергетиці, екології тощо). В геології Р. застосовуються для визначення абсолютного віку порід і мінералів, для пошуків родовищ корисних копалин, оцінки радіоекологічної ситуації. Синонім – радіонукліди.