РАДІОАКТИВНІ МІНЕРАЛИ

Розділ: 
[від лат. radiare – випромінювати, activus – діяльний + фр. mineral від давньолат. minera – руда] – мінерали, які містять радіоактивні елементи у кількостях, що значно перевищують їх середній вміст у земній корі. Кількість відомих Р.М. становить близько 250. За радіоактивністю породоутворюючі мінерали розділяються на 4 групи: 1) Найбільшу радіоактивність мають мінерали урану (первинні - уранініт, настуран, вторинні - карбонати, фосфати, сульфати уранілу та ін.), торію (торіаніт, торит, монацит та ін.), а також розсіяні елементи сімейства урану, торію та ін. 2) Високою рідіоактивністю відрізняються широко розповсюджені мінерали, що вміщують калій-40 (польові шпати, калійні солі). 3) Середню радіоактивність мають магнетит, лімоніт, сульфіди та ін. 4)  Низька радіоактивність властива кварцу, кальциту, кам'яній солі та ін. мінералам. Серед власне радіоактивних мінералів виділяють дві групи: 1) ті, в яких уран (238U, 235U) і торій (232Th) є мінералоутворючими елементами; 2) мінерали, до складу яких радіоактивні елементи входять як домішки.