[від гр. proteros – первинний; zoe – життя + гр. aion – вік, епоха] – давній етап (2,5-0,5388 млрд рр. тому) геологічної історії Землі, великий підрозділ геохронологічної шкали. Згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії) в межах П.Е. виділяють палеопротерозойську (2,5-1,6 млрд рр. тому), мезопротерозойську (1,6-1,0 млрд рр.) та неопротерозойську (1,0-0,5388 млрд рр. тому) ери. В межах ер виділяють наступні періоди: сидерій, ріасій, орозірій, статерій (палеопротерозой), калімій, ектазій, стеній (мезопротерозой), тоній, кріогеній, едіакарій (неопротерозой). В країнах Східної Європи в межах П.Е. (мезо- і неопротерозою) продовжують додатково виділяти рифей та венд. Для раннього (палео-) протерозою характерно формування земної кори континентального типу, утворення в її межах розломів, прояв тріщинного магматизму. На початку палеопротерозою (2,4 млрд рр. тому) розколюється суперконтинент Кенорленд. У кінці палеопротерозою відбувається сходження материків і формування суперконтиненту Колумбія (близько 1,8 млрд рр. тому). В першій половині мезопротерозою він роздроблюється на уламки, які на початку неопротерозою (0,9 млрд рр. тому) сходяться і утворюють суперконтинент Родінію. В іншій частині земної поверхні утворюється гігантський океан Панталаса. Формуються перші грубоуламкові та червоноколірні відклади. Кліматичні умови періодично змінювались. Декілька разів наступав льодовиковий період (2,3; 09; 08; 06 млрд рр. тому). У морських басейнах завдяки діяльності фотосинтезуючих бактерій та синьо-зелених водоростей формувались строматоліти та залізисті кварцити (джеспіліти). Важливою подією розвитку органічного світу було виникнення еукаріотів, пізніше – багатоклітинних організмів. В протерозої відбувались активізації тектонічних рухів (карельська та ранньобайкальська складчастість). В кінці П.Е. на платформах розпочинає формуватися осадовий чохол. У водоймах панували водорості та безскелетна фауна. Впродовж протерозою відбувалось формування Східноєвропейської платформи. Вздовж її пд.-сх. і пд. меж простягалася Карпатсько-Кавказька западина. На породах архейського віку накопичувались різноманітні відклади, які в середині П.Е. під впливом інтенсивного розігрівання земної кори і тектонічних рухів були метаморфізовані і зім’яті у складки. Ці породи виходять на поверхню на половині території Українського щита (Приазовський, Середньопридніпровський, Інгульський, Росинсько-Тікичський, Дністровсько-Бузький мегаблоки). В неопротерозої в морських басейнах на пд.-зх. окраїні платформи формувався осадовий чохол, породи якого близькі за складом до порід нижнього палеозою.
Рис. 1. Підрозділи протерозойського еону, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Рис. 1. Підрозділи протерозойського еону, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Еон | Ера | Період |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
| Протерозой | Неопротерозой | Едіакарій | 635 - 538,8 |
| Кріогеній | 720 - 635 | ||
| Тоній | 1000 - 720 | ||
| Мезопротерозой | Стеній | 1200 - 1000 | |
| Ектазій | 1400 - 1200 | ||
| Калімій | 1600 - 1400 | ||
| Палеопротерозой | Статерій | 1800 - 1600 | |
| Орозірій | 2050 - 1800 | ||
| Ріасій | 2300 - 2050 | ||
| Сидерій | 2500 - 2300 |