[від лат. principalis – основа, засада] – принцип пізнання, який розглядає всі процеси, з якими пов’язано функціонування і розвиток системи. Дозволяє одержати найбільш достовірні уявлення про компоненти системи (підсистем). Дає можливість оцінити вплив середовища (вхід) на реакцію системи (вихід), а також протікання внутрішньосистемних процесів. Використовується для вивчення геологічних об’єктів переважно під час стаціонарних досліджень.