Гірські породи, які утворилися в поверхневих умовах земної кори в результаті перетворення осадків у процесі літогенезу. Залягають шарами або пластами. Характерною особливістю П.О. є наявність в їх товщах викопних решток організмів. Поділяються на: 1) уламкові (конгломерати, галечники, піски, пісковики, леси та ін.); 2) глинисті (глини каолінові, монтморилонітові, гідрослюдисті та ін.); 3) хемогенні (вапняки, солі, трепели та ін.); 4) органогенні (вугілля, вапняки, діатоміти та ін.). Перші дві групи доцільно об’єднувати під назвою механогенних П.О. В процесі формування П.О. виділяють декілька етапів: 1) формування вихідного матеріалу (уламків, іонів, органічних решток, глинистих частинок); 2) переміщення матеріалу під впливом сили тяжіння та ін. факторів (води, вітру, льоду тощо); 3) накопичення частинок у пониженнях рельєфу і формування осадку (седиментогенез); 4) перетворення осадку в осадову породу (діагенез); 5) більш глибокі зміни порід на глибинах (катагенез і метагенез). П.О. вкривають близько 75% поверхні Землі, утворюючи осадову оболонку. Значна частина П.О. використовується в якості корисних копалин. Вивченням П.О. займається літологія.
