[від гр. Pontos – давньої назви Чорного моря] – верхній регіоярус міоцену Чорноморо-Каспійського басейну (Сх. Паратетісу). Виділений рос. геологом Барботом-де-Марні (1869). Відповідає переважно мессінському ярусу Міжнародної хроностратиграфічної шкали. В межах України представлений черепашковими і оолітовими вапняками, піщано-глинистими відкладами на півдні, а також горизонтами пістрявих і червоно-бурих глин на півночі.
Таблиця 1: Понтійський (мессінський) ярус у складі неогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1: Понтійський (мессінський) ярус у складі неогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Система | Відділ | Ярус |
Вік, млн рр. тому |
| Неогенова | Пліоценовий | П'яченський | 3,600—2,58 |
| Занклійський | 5,333—3,600 | ||
| Міоценовий | Мессінський | 7,246—5,333 | |
| Тортонський | 11,63—7,246 | ||
| Серравальський | 13,82—11,63 | ||
| Лангійський | 15,97—13,82 | ||
| Бурдігальський | 20,44—15,97 | ||
| Аквітанський | 23,03—20,44 |
