[від гр. poly – багато, morphe – форма] – у мінералогії здатність деяких кристалічних речовин залежно від умов (температура, тиск та ін.) утворювати декілька різних за кристалічною структурою модифікацій без зміни складу. Приклади: кубічний алмаз та гексагональний графіт, ромбічний марказит та кубічний пірит. Одномірним різновидом поліморфізму є політипізм.