[рос. залежь полезного ископаемого; англ. mineral ore deposit; нім. Lager eines nutzbaren Minerals; фр. gite minier; ісп. criaderos depositos de minerales] - cкупчення в надрах чи на земній поверхні природного мінерального утворення (гірської породи чи мінералу), яке чітко відокремлене від навколишніх порід. За формою залягання може бути пластовим, лінзоподібним, штокоподібним, гніздоподібним, розсипним та ін. Пластові П. характерні для корисних копалин осадового генезису, жильні – для руд кольорових металів, трубоподібні – для кімберлітів тощо. П., який має таку кількість і якість корисної копалини, що забезпечує економічну доцільність його розробки, називають промисловим.