[від гр. Pluton – Бог підземного царства в давньогрецькій міфології] – 1. Глибинна магматична діяльність, яка приводить до утворення глибинних тіл – плутонів або інтрузій (Штілле, 1940). 2. Напрямок в геології кінця XVIII – початку XIX ст. (фундатор Джеймс Геттон), згідно якого утворення гірських порід, рух та циклічність будови земної кори зумовлені переважно внутрішніми (плутонічними) силами. На відміну від нептунізму П. переоцінював роль „підземного жару” в процесі утворення гірських порід. Сформовані П. уявлення про вивержені породи збереглися в теорії геології.
