[від гр. pleion – численний, kainos – новий] – верхній підрозділ неогенової системи, що об’єднує відклади, сформувані впродовж пліоценової епохи. За сучасною Міжнародною хроностратиграфічною шкалою до складу П.В. входять занклійський і п’яченцський яруси, стратотипи яких розміщені в Середземномор’ї. В межах Сх. Паратетісу (Пд. України) виділяють кімерійський (дакійський) та акчагильський (куяльницький) регіояруси. В Пн. Україні виділяють „горизонт червонобурих глин” та формацію алювію пліоценових терас. У зв’язку з кліматичною диференціацією умов осадконакопичення в різних кліматичних зонах утворювалися своєрідні відклади. В тропічному поясі (Ісландія, Іран, Ірак, Середня Азія, Китай) формувалися евапоритові та континентальні червонобарвні товщі. У вологих тропіках накопичувалися продукти латеритової кори вивітрювання, а також вугленосні відклади. У субтропічному поясі в районах достатньої зволоженості (Зх. Європа, Примор’я, Японія, Н. Зеландія) утворилися вугленосні породи. В помірному кліматі (Пд. Канада, Сх. Європа, Урал, Пн. Казахстан, Забайкалля) сформувалися вуглисті сіробарвні товщі. На території України відклади П.В. розповсюджені широко. На Закарпатті це потужні товщі ефузивних порід – андезитових туфів, андезито-базальтів, базальтів та ін. На півдні України до П.В. належать вапняки, оолітові залізні руди та піщано-глинисті породи. В межах Дніпровсько-Донецької западини з прилеглими районами розповсюджені континентальні утворення – піски з прошарками глин, пісковики, строкаті та червонобурі глини. До корисних копалин П.В. території України належать залізні руди, вапняки, цегельні глини, будівельні й скляні піски, каолін, бентонітові глини.
Таблиця 1: Пліоценовий відділ у складі неогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1: Пліоценовий відділ у складі неогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Система | Відділ | Ярус |
Вік, млн рр. тому |
| Неогенова | Пліоценовий | П'яченський | 3,600—2,58 |
| Занклійський | 5,333—3,600 | ||
| Міоценовий | Мессінський | 7,246—5,333 | |
| Тортонський | 11,63—7,246 | ||
| Серравальський | 13,82—11,63 | ||
| Лангійський | 15,97—13,82 | ||
| Бурдігальський | 20,44—15,97 | ||
| Аквітанський | 23,03—20,44 |