Водонасичені пухкі відклади (пісок, супісок, рідше суглинок), здатні в умовах тиску вище залягаючих товщ та механічного впливу розпливатися та рухатися (текти). Розрізняють дійсні П. – піски, що вміщують колоїдні частинки, і псевдопливуни – піски, в яких колоїдні частинки відсутні. Перші переходять у пливунний стан за умови мізерних напірних градієнтів і мають стійкі пливунні властивості, тоді як другі переходять у пливунний стан при значних напірних градієнтах, легко віддають воду, після чого вже не проявляють пливунності. Товщина П. змінюється в межах від 2 м до 10 м. З П. пов’язані значні проблеми при будівництві, а також під час проходки гірничих виробок. При проходці тунелів, шахтних стволів у П. використовують особливі заходи щодо захисту від запливання (кесони, опускні колодязі, спеціальні щити, забивні кріплення, заморожування та ін.).
