ПЛАТО

[фр. plateau, від plat – плоский] – підвищена рівнина з плоскою або хвилястою слаборозчленованою поверхнею, яка відокремлена від сусідніх ділянок чіткими уступами (ескарпами). Розрізняють П. структурні (складені пластами, що залягають горизонтально), вулканічні або лавові (із залитими лавою нерівностями рельєфу), денудаційні та ін. Приклади: Путорана, Декан, Патагонське.
Див.: 
Рис. 1. Плато Рорайма, Венесуела