[від гр. plasticos – ліпний, скульптурний] – здатність гірської породи деформуватись без утворення тріщин і розривів. Залежить від здатності породи відновлювати зв’язки між зміщеними частинками. П. пухких порід залежить від вмісту глинистих мінералів. Деякі кристалічні породи (солі, мармур та ін.) також проявляють П., яка значно уповільнена в часі. Збільшенню П. порід сприяють високий тиск і температура. На значних глибинах у межах астеносфери породи проявляють П., залишаючись при цьому у твердому стані. Для дисперсних порід (ґрунтів) П. кількісно характеризується такими показниками: верхньою межею (WL), нижньою межею (WP), числом П. (IP), а також пластичною міцністю (Pm, за Ребіндером). Проявляється у формуванні складок, діапірів, а також в утворенні зсувів, ізостазійних деформацій блоків земної кори тощо.