[від гр. plastos – виліплений, створений] – 1. Геологічне тіло плоскої форми, потужність якого в багато разів менша розмірів простягання. В межах П. зберігається відносно однорідний породний склад. Має дві поверхні нашарування – підошву і покрівлю. У розрізі кожен П. займає відповідне стратиграфічне положення. Від шару П. відрізняється текстурними ознаками: П. переважно масивний, тоді як шар частіше шаруватий. Розглядається як основна форма залягання осадових, частково метаморфічних порід. 2. Найменший в ієрархії офіційний літостратиграфічний підрозділ. Найбільш характерні опорні і маркувальні П. мають власні назви.