ПІСКОВИК

[рос. песчаник, англ. sandstone, нім. Sandstein] - уламкова зцементована осадова порода, яка утворюється в результаті цементації піску (розмір зерен 0,1-1 мм). Частіше зустрічається глинистий та вапняковий цемент; рідше роль цементу виконують оксиди феруму, опал, халцедон. За гранулометрією П. поділяються на крупнозернисті (грубозернисті) – 0,5-1 мм, середньозернисті – 0,25-0,5 мм та дрібнозернисті – 0,1-0,25 мм. За мінералогічним складом виділяють П. кварцові, кварц-польовошпатові, кварц-глауконітові, аркозові, глинисті, вапнисті та ін. Серед кольорів переважає сірий, жовтувато-сірий, білий, рідше червонуватий. Густина 2,25-2,67 т/м3. Пористість 0,69-6,70%. При метаморфізації перетворюється у кварцит. В Україні основними районами поширення П. є Донбас, Наддністрянщина, Поділля, Карпати. Використовується як абразив, будівельний матеріал тощо.
Рис. 1. Зразок пісковика (діаметр 4 см)
Рис. 2. Відслонення пісковика у Малих Карпатах, Словаччина
Рис. 3. Кварцовий пісковик ордовицького віку під поляризаційним мікроскопом. Зверху - ніколі не схрещені (синій колір - пори, заповнені епоксидною смолою), знизу - ніколі схрещені. Поблизу Діксона, Штат Іллінойс, США