[від Пермської губернії Росії] – останній геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 48 млн рр. (298,9-251,9 млн рр. тому). В межах П.П. (згідно ICS) виділяють три епохи: цисуральську (нижню), гваделупську (середню) і лопінську (верхню). Цисуральська епоха поділяється на ассельський, сакмарський, артінський і кунгурський віки; гваделупська - на роудський, вордський і кептенський віки; лопінська епоха - на вучапінський і чансінський віки. Знаменується проявом інтенсивних тектонічних рухів герцинської складчастості, потужних гороутворень та вулканізму. В результаті сходження материків формується суперматерик Пангея. Клімат був найбільш теплим за всю палеозойську еру. В посушливих умовах у лагунах відкладалися доломіти, ангідрити, гіпси, солі. В районах вологого клімату накопичувалися маси відмерлої рослинності, з якої утворилися великі вугільні родовища (Печора, Кузбас, Китай). На суходолі значного розвитку набули рептилії. В кінці пермі відбулася екологічна криза: зникли близько половини раніше існуючих сімейств і більше 80% родів морських організмів. На суші вимерли плауновидні, хвощевидні. Чинники кризи залишаються предметом досліджень. На більшій частині території сучасної України впродовж П.П. панували континентальні умови з переважанням процесів денудації. Короткочасні трансгресії відбувалися у Дніпровсько-Донецькій западині та в пн.-зх. частині Донецького прогину. У ранньопермську епоху нагромаджувалися теригенні відклади, що змінилися режимом солеродного басейну. Занурення і морські трансгресії відбувалися в межах Криму, Переддобруджинського прогину і, вірогідно, в Карпатах. Клімат на території України був переважно сухим і жарким. Умови для розвитку органічного світу були відносно несприятливі.
Рис. 1. Пермський період у складі палеозойської ери, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Рис. 1. Пермський період у складі палеозойської ери, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Ера | Період |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
Палеозойська | Пермський | 298,9 - 251,9 |
Кам'яновугільний | 358,9 - 298,9 | |
Девонський | 419,2 - 358,9 | |
Силурійський | 443,8 - 419,2 | |
Ордовицький | 485,4 - 443,8 | |
Кембрійський | 541,0 - 485,4 |