[від Пермської губернії Росії] – верхня, шоста знизу система палеозойської ератеми, що об’єднує відклади, утворені впродовж пермського періоду (298,9-251,9 млн рр. тому). Представлена теригенно-карбонатними породами з вугільними і нафтогазоносними горизонтами, товщами солей. Велике значення мають характерні для П.С. товщі трапів, з якими пов’язані поклади олов’яних, мідно-платинових, золотоносних, уранових руд. Виділена в районі м. Пермі британським геологом Р. Мурчисоном (1871). В межах П.С. за Міжнародною хроностратиграфічною шкалою виділяють 3 відділи (цисуралій, гваделупій, лопінгій), і 9 ярусів (ассельський, сакмарський, артінський, кунгурський, роудський, вордський, кептенський, вучапінський, чансінський). Останнім п’яти у Приураллі відповідають уфімський, казанський і татарський яруси. На території України найповніші розрізи П.С. знаходяться у Дніпровсько-Донецькій западині (на глибині 1200-2000 м), а також на пн.-зх. схилі Донецької складчастої споруди (на глибині до 1000-1500 м). Нижньопермські відклади мають циклічну будову і складаються переважно з червонобарвних глин, алевролітів і пісковиків з прошарками глин, вапняків тощо. Завершується розріз товщею кам’яної солі з прошарками пісковиків, аргілітів та калійних солей. Зверху залягає товща, складена червонобарвними глинами, пісковиками та алевролітами, вік якої остаточно не встановлено (вехньопермський чи тріасовий). В Карпатах до П.С. належить товща конгломерато-брекчій, алевролітів та аргілітів із пачками лав та лінзами гіпсів загальною потужністю до 100 м. У Переддобруджинському прогині та на о. Зміїному П.С. представлена конгломератами, пісковиками, глинами, сланцями загальною потужністю до 100 м. До корисних копалин П.С. належить гіпс, ангідрит, кам’яна сіль, доломіти (Донбас), нафта та природний газ (Дніпровсько-Донецька западина).
Таблиця 1. Підрозділи пермської системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1. Підрозділи пермської системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Система | Відділ | Ярус |
Вік, млн рр тому |
| Девон | Лопінгій | Чансінський | 254,14—251,9 |
| Вучапінський | 259,1—254,14 | ||
| Гваделупій | Кептенський | 265,1—259,1 | |
| Вордський | 268,8—265,1 | ||
| Роудський | 272,95—268,8 | ||
| Цисуралій | Кунгурський | 283,5—272,95 | |
| Артінський | 290,1—283,5 | ||
| Сакмарський | 295,0—290,1 | ||
| Ассельський | 298,9—295,0 |
Таблиця 2. Пермська система у складі палеозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Ератема | Система |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
| Палеозойська | Пермська | 298,9 - 251,9 |
| Кам'яновугільна | 358,9 - 298,9 | |
| Девонська | 419,2 - 358,9 | |
| Силурійська | 443,8 - 419,2 | |
| Ордовицька | 485,4 - 443,8 | |
| Кембрійська | 541,0 - 485,4 |