ПЕЛАГІЧНІ ВІДКЛАДИ

[від гр. pelagos – відкрите море] – осадки відкритих, віддалених від берега частин океанів (пелагічних зон), що утворюються переважно на великих глибинах в умовах обмеженого доступу теригенного матеріалу. До складу П.В. входять залишки скелетів планктонних мікроорганізмів, тонкозернисті теригенні і вулканогенні частинки, аутигенні мінеральні новоутворення (залізо-марганцеві конкреції, монтморилоніт, цеоліти та ін.), а також космічний пил. П.В. – найбільш розповсюджений тип океанічних відкладів, які вкривають переважну частину ложа Світового океану. Для них характерна низька швидкість осадконакопичення, незначний вміст тонкозернистого теригенного матеріалу і органіки, окисненість. Близький за значенням термін до абісальних відкладів.
Від. 1. Зони і області океану