[від англ. pedimentum – підніжжя] – вирівняна слабонахилена (3-50) поверхня біля підніжжя схилів гір і плато, вироблена у корінних породах та іноді вкрита малопотужною товщею пухких відкладів і має денудаційні останці. Розміри змінюються від декількох м2 до десятків км2. Утворюється при паралельному відступанні схилів під впливом денудації. Активно формується в результаті дії річкових та морських вод. Механізм утворення П. вперше описав відомий німецький геоморфолог Вальтер Пенк, а в подальшому доповнив південноафриканський геоморфолог Лестер Кінг. Злиття П. суміжних річкових басейнів приводить до утворення педиплену.