ПАЛЕОНТОЛОГІЧНИЙ МЕТОД

[від гр. palaios – давній, ontos – суще, logos – наука + methodos – спосіб пізнання] – перший науковий метод пізнання геологічного минулого, запропонований у кінці XVIII ст. англ. вченим В. Смітом. Дав можливість виявляти послідовність геологічних подій у часі. Ґрунтується на вивченні викопних решток організмів, похованих у шарах осадових порід. В основу П.М. покладено незворотність еволюції органічного світу (закон Долло). Сутність останнього в тому, що будь-який рід чи вид організмів вже ніколи не зможе з’явитися в історії природи точно в такому ж вигляді. Відповідно однакові скам’янілості вказують на один вік пластів. Виходячи з цього, можна співставляти і визначати відносний вік товщ порід, розміщених на далекій відстані, не зважаючи на їх різний літологічний склад та умови залягання. В якості індикаторів відносного віку товщ найчастіше використовують керівні викопні форми – скам’янілості, які утворені організмами, що існували порівняно недовго.