ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРАТЕМА

[від гр. palaios – давній, zoe – життя] – відклади, що сформувалися впродовж палеозойської ери. Розділяється на шість систем: кембрійську, ордовицьку, силурійську, девонську, камяновугільну та пермську. На території України відклади П.Е. виходять на денну поверхню на значній площі у Донецькій складчастій споруді, на локальних ділянках Дніпровсько-Донецької западини (в межах соляних куполів), у вигляді відслонень на схилах річкових долин – у Волино-Подільській монокліналі та на пн.-сх. схилах Приазовського блоку Українського щита. У Донецькій складчастій споруді до відкладів П.Е. належить переважно кам’яновугільна товща – чергування аргілітів, пісковиків та прошарків кам’яного вугілля (понад 12 км). На пн.-зх. окраїнах вони перекриті пермськими відкладами (червоні глини, пісковики, кам’яна сіль, гіпс, ангідрит). У Дніпровсько-Донецькій западині поширені відклади П.Е. всіх систем, починаючи з девону. Товща має переважно глинисто-карбонатний склад потужністю від 3 до 14 км. В прирозломних зонах зустрічаються ефузивні породи, присутні також пласти кам’яної солі, у верхніх частинах розрізу – червоноколірні глини. У Волино-Подільській монокліналі залягають палеозойські відклади всіх систем (від кембрію до карбону). Серед нижньопалеозойських переважають глини, пісковики, алевроліти, у розрізі верхнього палеозою – вапняки, мергелі, доломіти. Вугленосні товщі карбонового віку залягають у межах Донецького і Львівсько-Волинського кам’яновугільних басейнів. Відклади П.Е. активно використовуються як корисні копалини: нафта, газ, кам’яне вугілля, кіновар, гіпс, кам’яна сіль, флюсові вапняки та ін.
Рис. 1. Підрозділи палеозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Ератема Система
Вік (початок-кінець)
млн років
  Палеозойська   Пермська 298,9 - 251,9
  Кам'яновугільна 358,9 - 298,9
  Девонська 419,2 - 358,9
  Силурійська 443,8 - 419,2
  Ордовицька 485,4 - 443,8
  Кембрійська 541,0 - 485,4