[від гр. palaios – давній, zoe – життя] – відклади, що сформувалися впродовж палеозойської ери. Розділяється на шість систем: кембрійську, ордовицьку, силурійську, девонську, кам’яновугільну та пермську. На території України відклади П.Е. виходять на денну поверхню на значній площі у Донецькій складчастій споруді, на локальних ділянках Дніпровсько-Донецької западини (в межах соляних куполів), у вигляді відслонень на схилах річкових долин – у Волино-Подільській монокліналі та на пн.-сх. схилах Приазовського блоку Українського щита. У Донецькій складчастій споруді до відкладів П.Е. належить переважно кам’яновугільна товща – чергування аргілітів, пісковиків та прошарків кам’яного вугілля (понад 12 км). На пн.-зх. окраїнах вони перекриті пермськими відкладами (червоні глини, пісковики, кам’яна сіль, гіпс, ангідрит). У Дніпровсько-Донецькій западині поширені відклади П.Е. всіх систем, починаючи з девону. Товща має переважно глинисто-карбонатний склад потужністю від 3 до 14 км. В прирозломних зонах зустрічаються ефузивні породи, присутні також пласти кам’яної солі, у верхніх частинах розрізу – червоноколірні глини. У Волино-Подільській монокліналі залягають палеозойські відклади всіх систем (від кембрію до карбону). Серед нижньопалеозойських переважають глини, пісковики, алевроліти, у розрізі верхнього палеозою – вапняки, мергелі, доломіти. Вугленосні товщі карбонового віку залягають у межах Донецького і Львівсько-Волинського кам’яновугільних басейнів. Відклади П.Е. активно використовуються як корисні копалини: нафта, газ, кам’яне вугілля, кіновар, гіпс, кам’яна сіль, флюсові вапняки та ін.
Рис. 1. Підрозділи палеозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Рис. 1. Підрозділи палеозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Ератема | Система |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
Палеозойська | Пермська | 298,9 - 251,9 |
Кам'яновугільна | 358,9 - 298,9 | |
Девонська | 419,2 - 358,9 | |
Силурійська | 443,8 - 419,2 | |
Ордовицька | 485,4 - 443,8 | |
Кембрійська | 541,0 - 485,4 |