[від гр. palaios – давній, zoe – життя] – перша ера фанерозойської історії Землі тривалістю близько 300 млн рр. (538,8 – 251,9 млн рр. тому). Назву „П.Е.” вперше запропонував англійський геолог А. Седжвік (1838). Згідно Міжнародної хроностратиграфічної шкали, розділяється на шість періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний та пермський. Перші три періоди об'єднуються назвою "ранній палеозой", а три останні - "пізній палеозой". Характеризується інтенсивними тектонічними рухами (каледонська складчастість в середині та герцинська в кінці) в активних областях та відносно стабільною обстановкою в межах великих платформ. Впродовж П.Е. відбувався бурхливий розвиток органічного світу – від примітивних морських хребетних до гігантських амфібій та наземних плазунів, від водоростей до хвощеподібних каламітів та деревовидних плаунових, які були матеріалом для утворення численних родовищ кам’яного вугілля. Розпочалась ера з кембрійського вибуху таксономічного розповсюдження організмів, а закінчилась катастрофою - великим пермським вимиранням. Освоєння суші (спочатку рослинами) розпочалося від другої половини ордовицького періоду, коли вміст кисню в атмосфері досягнув 10% сучасного. На пд. та пд-зх. території сучасної України впродовж П.Е. утворюються глибокі тектонічні прогини. Каледонська складчастість у кінці раннього палеозою проявилася лише на обмеженій ділянці Українських Карпат. В результаті герцинської складчастості (девон-перм) виникли гірські системи на місці сучасних Карпат, Кримських гір та Добруджі. В межах платформної частини відбулося формування Доно-Дніпровського прогину, а також численних розломів фундаменту докембрійської платформи та палеозойського фундаменту Скіфської плити. Від початку П.Е. морські умови були на пд.-зх. (Волино-Подільська монокліналь), де накопичувались теригенні і карбонатні відклади. Починаючи з девону осадконагромадження відбувалось також у межах Доно-Дніпровського рифтогену. Значна частина території України впродовж П.Е. була суходолом.
Рис. 1. Підрозділи палеозойської ери, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Рис. 1. Підрозділи палеозойської ери, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Ера | Період |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
| Палеозойська | Пермський | 298,9 - 251,9 |
| Кам'яновугільний | 358,9 - 298,9 | |
| Девонський | 419,2 - 358,9 | |
| Силурійський | 443,8 - 419,2 | |
| Ордовицький | 485,4 - 443,8 | |
| Кембрійський | 538,8,0 - 485,4 |