ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ

[від гр. palaios – давній, geographia – географія] – [від гр. palaios – давній, geographia – географія * рос. карты палеогеографические; англ. paleogeographic maps; нім. paläogeographische Karten] – різновид геологічних (географічних) карт, на яких зафіксовано результат картографічного узагальнення та зображення природних умов минулого. До їх змісту входить реконструкція просторового розміщення таких компонентів природи минулих геологічних епох: для суші – рельєфу, клімату, гідрографічної сітки, ґрунтів, рослинності, фауни, ландшафтів; для морів – температури, солоності, течій, флори, фауни. Також позначаються розповсюдження льодовиків, багаторічної та сезонної мерзлоти, вулканів тощо. К.П. будують для конкретного інтервалу геологічного часу – це своєрідні зрізи історії фізико-географічних умов відповідної території.
Рис. 1. Палеогеографічна карта Сходу Північної Америки (Басейн Аппалачі) у Середньому Девоні, 385 млн рр. тому