[від гр. palaios – давній, старий; arhaios – давній] – 1. Геохронологічний підрозділ, друга від початку ера архейського еону. Згідно Міжнародної хроностратиграфічної шкали, охоплює часовий інтервал від 3,6 до 3,2 млрд рр. тому. Впродовж П. сформувався й існував перший із відомих на Землі суперконтинент Ваальбара. У відкладах П. Зх. Австралії знайдено найбільш давні форми життя – залишки бактерій віком 3,46 млрд рр. тому. 2. Стратиграфічний підрозділ – друга знизу ератема архейської еонотеми.
Рис. 1. Палеоархей у складі архею, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Еонотема (Еон) | Ератема (Ера) |
Вік (початок-кінець)
млрд років
|
| Архей | Неоархей | 2,8 - 2,5 |
| Мезоархей | 3,2 - 2,8 | |
| Палеоархей | 3,6 - 3,2 | |
| Еоархей | 4,0 - 3,6 |