ОФІОЛІТИ

[від гр. ophis – змія, lithos – камінь; дослівно – змійовики * рос. офиолиты; англ. ophiolites; нім. Ophiolithe] – інтенсивно дислокований комплекс порід, що рідко зустрічається на континентах і складається із п'яти генетично пов’язаних груп порід (знизу вгору): 1) видавлених мантійних дунітів/перидотитів; 2) інтрузивних глибинних піроксенітів, габро, тоналітів; 3) ефузивних листових базальтів; 4) ефузивних піллоу базальтів; 5) осадових океанічних глибоководних відкладів. Розглядаються як сегменти давньої океанічної земної кори, що збереглася в складчастих областях серед земної кори континентального типу. Офіолітові комплекси утворюють пакети тектонічних пластин, які надвинуті на вміщуючі відклади. У підошві офіолітових аллохтонів залягають серпентинітові меланжі. З появою офіолітів пов'язують початок дії механізму тектоніки плит.  На сьогодні підтверджено архейський вік офіолітів у Карелії, штаті Вайомінг (США) і Китаї. Найбільш відомими офіолітовими комплексами на Землі є: комплекс Троодос на Кіпрі; офіолітовий комплекс Семаїл (Оманський п-ів); комплекс о. Нова Каледонія; Агардакська офіолотова зона (Тува, РФ); Щуцинський офіолітовий комплекс (Північний Казахстан). З офіолітами пов’язані родовища хрому, нікелю, платини, золота та ін. цінних металів.