[від гр. osmos – поштовх, тиск] – 1. Процесс односторонньої дифузії через напівпроникну мембрану молекул розчинника у напрямку більшої концентрації розчиненої речовини із об'єму, де концентрація є меншою. 2. Розповсюджений в глинистих породах фізико-хімічний процес повільного проникнення розчинника через тонку мембрану, яка розділяє два розчини різної концентрації і є непроникною для розчинених речовин. Перенесення розчинника через мембрану обумовлене осмотичним тиском. Завдяки О. формується плівка осмотичної води на поверхні глинистих мінералів.