1. Найбільш розповсюджений в гірських країнах схиловий гравітаційний процес, при якому відбувається майже безперервне скочування вниз по схилу відчленованих процесами вивітрювання дрібних кутастих уламків порід з утворенням шлейфів та конусів виносу. Характерний для крутих (30–400) схилів, складених різноманітними породами, що інтенсивно вивітрюються, особливо сланцевими, піщаними, глинистими. Приурочений до зон підвищеної тріщинуватості порід. 2. Скупчення слабовідсортованних уламків гірських порід на схилах і біля підніжжя схилів гір і горбів, утворених в результаті фізичного вивітрювання і переміщення вниз під впливом сили тяжіння. Синонім – осипище.
