ОРДОВИЦЬКА СИСТЕМА

[від стародавнього кельтського племені Ordovices, що проживало на території Уельсу за часів Римської імперії] – друга знизу система палеозойської ератеми – відклади, утворені впродовж ордовицького періоду (488,3-444 млн рр. тому). За Міжнародною хроностратиграфічною шкалою у складі О.С. виділяють 3 відділи (нижній, середній і верхній) та 7 ярусів: тремадокський, флойський, дапінгський, дарривільський, сандбський, катський, хірнантський. Подекуди ще використовують різні шкали (див. порівняльну шкалу Ordovician Chronostratigraphic Chart). У Сх. Європі подекуди використовують шкалу (2006), яка складається з 6 ярусів (тремадокський, аренігський, лланвірнський, лланделовський, карадокський, ашгільський). Морські відклади О.С. покривають 3/4 Сибірської, 2/5 Східноєвропейської та 2/5 Північноамериканської платформ. В межах тектонічних прогинів протягом ордовику утворилися потужні товщі переважно теригенних та вулканогенно-осадових порід, які під час каледонської складчастості були значно деформовані. На території України малопотужні товщі О.С. поширені фрагментарно у Волино-Подільській монокліналі, у Львівському палеозойському прогині, Передкарпатському прогині та у флішевій частині Карпат. Вони перекриті силурійськими товщами і відслонюються лише у Придністров’ї. Глибина залягання О.С. змінюється від 120-150 м на сході Волино-Подільської монокліналі до 3-4 км у Львівському та Передкарпатському прогинах та до 5 км у Карпатах. О.С. складена шельфовими вапняками, мілководними пісковиками, глибоководними аргілітами. Породи О.С. (пісковики, вапняки) використовуються як будівельні матеріали (Придністров’я).
Таблиця 1. Підрозділи ордовицької системи

Система	Відділ	Ярус	Вік, млн років тому
Ордовицька	Верхній	Хірнантський	445,2—443,8
		Катський	453,0—445,2
		Сандбський	458,4—453,0
	Середній	Дарривільський	467,3—458,4
		Дапінгський	470,0—467,3
	Нижній	Флойський	477,4—470,0
		Тремадокський	485,4—477,7
Поділ дається відповідно до ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)