[англ. jointing, parting, cleavage; нім. Loseverhalten der Gesteine; фр. disjonction, division des roches; ісп. division de rocas, disyunccion de rocas] - блоки (шматки, грудки, уламки) характерної правильної форми, більш-менш витримані за розмірами, на які розбита гірська порода системою природних тріщин. Розміри О. різні – від декількох см до декількох метрів у поперечнику. У магматичних породах розвинені О.: призматична, стовпчаста, базальтова, кульова, подушкова, прямокутна, паралелепіпедна, плитчаста, матрацевидна. Вони виникають при охолодженні і стисненні лав та інтрузій. Для осадових порід характерні О.: прямокутна, кубічна, паралелепіпедна, плитчаста, призматична, кульова, луската. Формування О. в осадових породах пов’язане з тріщинами, що виникають у процесі діагенезу і катагенезу, а також при деформаціях і вивітрюванні. В метаморфічних породах найчастіше зустрічаються плитчаста, пластинчаста і ребриста окремості, що розвиваються при деформаціях порід. Розкриття тріщин О. відбувається в процесі вивітрювання або при штучному розколюванні.
