[від швед. аs – пасмо, хребет] – своєрідні флювіогляціальні форми рельєфу, вузькі (від декількох метрів до 100-300 м, місцями 2–3 км), високі (від 15 м до 50 м, рідко до 80-90 м) пасма у вигляді звивистих валів, що нагадують залізничні насипи. Утворюються потоками талих льодовикових вод. Складені пісками, гравієм, галечником із включеннями валунів. У більшості О. спостерігається добре розвинута горизонтальна і коса шаруватість. Розповсюджені в областях материкових зледенінь у Канаді, Швеції, Фінляндіі, північному заході Росії, особливо в районах разповсюдження останнього зледеніння. Найдовші О. зафіксовані у Канаді. Окрім того, відклади озів знаходять у докембрійських, ордовицьких, камяновугільних та пермських породах у Бразилії, Австралії, Африці. В Україні О. є результатом флювіально-гляціальної діяльності переважно Дніпровського льодовика. Поширені на Поліссі (на півночі Волинської, Ровенської, Житомирської та Київської областей).
