[від лат. Obsidianus lapis – камінь Обсидія, від імені римського селянина, який привіз камінь з Ефіопії] – склувата гірська порода (мінералоїд), що утворилася при швидкому застиганні лави на (поблизу) земній поверхні. Має переважно кислий, ріолітовий або дацитовий склад із вмістом води менше 1%. Темний, переважно чорний, іноді червоно-коричневий. Твердість 5–5,5. Густина 2,5–2,6. Злам раковистий, краї уламків гострі. В давнину О. використовувався для виготовлення зброї та інструментів, зараз – переважно як виробне каміння.
