[від швед. nickel – гном, злий підземний дух, який заважає гірникам] – мінеральні агрегати, що вміщують нікель у таких кількостях, при яких його вилучення є економічно доцільним. Родовища Н.Р. пов’язані з ультраосновними породами. За складом розрізняють сульфідні мідно-нікелеві та силікатні Н.Р. Перші представлені мінералами піротином, пентландитом, халькопіритом, магнетитом. Силікатні Н.Р. є пухкими глиноподібними утвореннями кори вивітрювання ультраосновних порід. Головні мінерали: гарнієрит, нонтроніт, гетит, гідрохлорит та ін. За генезисом виділяють Н.Р. магматичні, плутогенні гідротермальні та гіпергенні (в корі вивітрювання). Магматичні сульфідні мідно-нікелеві руди відомі на Кольському п-ві, в Красноярському краї РФ., Фінляндії, Канаді, США, ПАР; плутогенні гідротермальні Н.Р. – в РФ, Марокко, Канаді, М’янмі, Чехії, Німеччині; родовища силікатних Н.Р. кори вивітрювання – на Уралі, на о. Нова Каледонія, в Індонезії, на Кубі, в Бразилії, США, Греції, Албанії. Підтверджені запаси нікелю становлять близько 58 млн т. Найбільшими запасами (в млн т) володіють Австралія (20), Канада (6,6), Росія (6,6). Куба (5,6), Китай (3,7), Індонезія (3,2), ПАР (2,5). На території України запаси нікелю становлять близько 190 тис. т. Вони зосереджені на Побужжі (6 родовищ) та в Середньому Придніпров’ї (4 родовища).