НЕФРИТ

[від гр. nephros – нирка] – 1. Мінерал класу силікатів, щільний прихованокристалічний, сплутано-волокнистий різновид актиноліту. Формула: Ca2(Mg,Fe)5[Si4O11]2(OH)2. Колір залежить від умісту FeO і домішок Cr, Ni, Mn: темно-зелений, світло-зелений, зеленувато-сірий, білий, жовтуватий, часто плямистий, мерехтливий. Блиск жирний, восковий. Просвічує, іноді напівпрозорий. Твердість 5,5-6,5. В’язкий. Добре полірується. Густина 3,0. Злам причепливий. Походження метаморфічне. Зустрічається у сланцях низького ступеня метаморфізму, у скарнах. Цінний виробний (декоративний) камінь. У давнину – амулет від захворювань нирок. 2. Метаморфічна порода, яка складається із щільного, в’язкого, сплутано-волокнистого агрегату мінералів групи амфіболів: тремоліту, актиноліту, антофіліту. Колір світло- і темно-зелений. Злам раковистий, причепливий. Цінне виробне каміння, в давнину – матеріал для предметів культу. Синонім – жад.
Рис. 1. Необроблений нефрит
Рис. 2. Письмовий набір із нефриту. Фірма Фаберже (1908-1917). Експонат мінералогічного музею ім. О.Є. Ферсмана АН (Москва)
Рис. 3. Скульптура Будди із нефриту