[від гр. nephele – хмара * рос. нефелин; англ. nepheline; нім. Nephelin] – мінерал класу алюмосилікатів. Фельдшпатоїд. Формула: NaAlSiO4. Поширений в магматичних, бідних на кремнезем лужних породах (нефелінові сієніти, нефелінові базальти, та ін.), а також в гнейсах. Утворює масивні або зернисті конгломерати. У вигляді кристалів зустрічається рідше. Габітус призматичний, короткостовпчастий, товстотаблитчастий. Безбарвний, сірий, жовтий, червонуватий. Блиск від скляного до жирного. Твердість 5,5-6. Густина 2,6. Крихкий. Легко змінюється, перетворюючись в інші мінерали (содаліт, анальцим, канкриніт та ін.). При взаємодії з концентрованими кислотами розчиняється, утворюючи хмару гелю SiO2 (звідси й назва). Найбільші масиви нефелінових гірських порід знаходяться у Мурманській області РФ (Хібінькі гори, Ловозерські тундри та ін.). Використовується переважно як руда для одержання алюмінію з паралельним вилученням соди та кременистого шлаку, з якого виготовляють цемент.
