НЕОГЕНОВА СИСТЕМА

[від гр. neos – новий, genos – народження, вік + systema – складена з частин, з’єднання] – друга знизу система кайнозойської ератеми, складена відкладами, які утворилися впродовж неогенового періоду. Вперше запропонована австрійським геологом М. Гернесом, який об’єднав у Н.С. раніше виділені (1833) два сучасні її відділи: нижній – міоцен та верхній – пліоцен. Раніше розглядалася у складі третинної системи. В Україні Н.С. дістала ранг самостійної з 1960 р. Розчленування Н.С. на яруси в Міжнародній хроностратиграфічній шкалі здійснено на основі середземноморської шкали: аквітанський, бурдігальський, лангійський, серравальський, тортонський, мессінський, занклійський і п’яченцський. Складені також регіональні шкали для Зх. і Сх. Паратетісу. Для Н.С. характерні уламкові моласові, а також евапоритові та вугленосні відклади, які накопичувалися в крайових прогинах альпінід. Серед корисних копалин Н.С. найбільше значення мають нафта й газ. Близько третини всіх відомих світових запасів вуглеводнів пов’язані з неогеновими відкладами, які залягають в межах передгірських і міжгірських прогинів. В Н.С. сформувалися численні родовища вугілля, переважно лігнітів і бурого вугілля. Серед неогенових товщ є поклади залізних руд, бокситів, марганцю, нікелю, золота, срібла, міді, солей та ін. В Україні відклади Н.С. поширені у всіх регіонах. У Закарпатському прогині розріз складається з пісковиків, аргілітів, глин, вапняків, конгломератів, вулканічних туфів, кам’яної солі. У межах Карпатської споруди до Н.С. належить типовий фліш, утворений перешаруванням аргілітів та пісковиків. У Передкарпатському прогині Н.С. являє собою моласову формацію. У Волино-Подільській монокліналі розріз складається з вапняків, глин, пісків з брилами пісковиків. В межах півдня України розрізи Н.С. починаються з глин, продовжуються пісками, глинами, мергелями та вапняками, а завершуються вапняками, оолітовими залізними рудами та піщано-глинистими породами. На сході України Н.С. складена континентальними утвореннями – пісками з прошарками глин та бурого вугілля, пісковиками та строкатими і червонобурими глинами. З Н.С. пов’язані родовища залізної руди (Керченський п-ів), газу, озокериту, кам’яної солі (Передкарпаття), а також вапняків (Пд. і Зх. Україна), скляних пісків (Харківська, Київська, Донецька обл.) та ін.

Таблиця 1: Підрозділи неогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)

Система Відділ Ярус Вік, млн
рр. тому
  Неогенова   Пліоценовий   П'яченський  3,600—2,58
  Занклійський  5,333—3,600
  Міоценовий   Мессінський  7,246—5,333
 Тортонський  11,63—7,246
 Серравальський  13,82—11,63
 Лангійський  15,97—13,82
 Бурдігальський  20,44—15,97
 Аквітанський  23,03—20,44