НЕОГЕНОВА СИСТЕМА

[від гр. neos – новий, genos – народження, вік + systema – складена з частин, з’єднання] – друга знизу система кайнозойської ератеми, складена відкладами, які утворилися впродовж неогенового періоду. Вперше запропонована австрійським геологом М. Гернесом, який об’єднав у Н.С. раніше виділені (1833) два сучасні її відділи: нижній – міоцен та верхній – пліоцен. Раніше розглядалася у складі третинної системи. В Україні Н.С. дістала ранг самостійної з 1960 р. Розчленування Н.С. на яруси в Міжнародній хроностратиграфічній шкалі здійснено на основі середземноморської шкали: аквітанський, бурдігальський, лангійський, серравальський, тортонський, мессінський, занклійський і п’яченцський. Складені також регіональні шкали для Зх. і Сх. Паратетісу. Для Н.С. характерні уламкові моласові, а також евапоритові та вугленосні відклади, які накопичувалися в крайових прогинах альпінід. Серед корисних копалин Н.С. найбільше значення мають нафта й газ. Близько третини всіх відомих світових запасів вуглеводнів пов’язані з неогеновими відкладами, які залягають в межах передгірських і міжгірських прогинів. В Н.С. сформувалися численні родовища вугілля, переважно лігнітів і бурого вугілля. Серед неогенових товщ є поклади залізних руд, бокситів, марганцю, нікелю, золота, срібла, міді, солей та ін. В Україні відклади Н.С. поширені у всіх регіонах. У Закарпатському прогині розріз складається з пісковиків, аргілітів, глин, вапняків, конгломератів, вулканічних туфів, кам’яної солі. У межах Карпатської споруди до Н.С. належить типовий фліш, утворений перешаруванням аргілітів та пісковиків. У Передкарпатському прогині Н.С. являє собою моласову формацію. У Волино-Подільській монокліналі розріз складається з вапняків, глин, пісків з брилами пісковиків. В межах півдня України розрізи Н.С. починаються з глин, продовжуються пісками, глинами, мергелями та вапняками, а завершуються вапняками, оолітовими залізними рудами та піщано-глинистими породами. На сході України Н.С. складена континентальними утвореннями – пісками з прошарками глин та бурого вугілля, пісковиками та строкатими і червонобурими глинами. З Н.С. пов’язані родовища залізної руди (Керченський п-ів), газу, озокериту, кам’яної солі (Передкарпаття), а також вапняків (Пд. і Зх. Україна), скляних пісків (Харківська, Київська, Донецька обл.) та ін.