НАСУВ

[рос. надвиг; англ. - overthrust, thrust, overlap, overfault, thrust-fault; нім. Uberschiebung; фр. chevauchement, charriage, faille chevauchante; ісп. empuje] - розривне порушене залягання товщ порід з похилим (до 45-600) зміщувачем, вздовж якого висячий бік піднятий відносно лежачого і насунутий на нього. Виникає в умовах тектонічного стиснення, коли одна маса порід насувається на іншу вздовж нахиленого розлому. Таким чином, пласти, що лежать з верхнього боку розлому, зсунуті доверху, а з нижньої - донизу. Перший блок називають висячим, другий - лежачим. Значні за площею та протяжністю (десятки км) насуви з похилим зміщувачем називають шар’яжами або тектонічними покривами.
Див.: 
Рис. 1. Схема розвитку насуву
Рис. 2. Насув докембрійських (архей-палеопротерозойських) гнейсів на товщу кембрійських кварцитів. Шотландія
Рис. 3. Насув давніх товщ (ліворуч, блакитного і червоного кольору) на молодшу товщу (праворуч, коричневий колір). Гірська система Кунь-Лунь, Китай